Енергетика у складчину. Досвід Харківського енергетичного кластеру

Минуло три роки з моменту створення першого енергетичного кооперативу у Харківській області. Які результати цього пілотного проекту? Чи є потенціал у таких об’єднань в нашій державі?

Харківський енергетичний кластер було створено у 2016 році за ініціативи громадських організацій Інституту сталого розвитку (Харків, Україна) і Фундації Менеджерських Ініціатив (Люблін, Польща) та за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща, Харківського національного університету радіоелектроніки та Управління інвестиційного розвитку та іміджевих проектів Харківської міської ради.

Основною метою кластеру була реалізація локальних проектів у сфері відновлювальної енергетики шляхом об’єднання можливостей місцевих громадян, організацій, підприємств та залучення ресурсів міжнародних інституцій.  

Джерело фото: https://www.euractiv.com/

Світовий досвід

Енергетичний кооператив – нова форма учасника ринку для української енергетики, а для Європи та США – звична практика. Така форма енергетичних об’єднань поширена у Швеції, Австрії, Данії та Нідерландах. В Німеччині налічується понад 700 кооперативів, загалом вони генерують половину потужностей відновлювальної енергетики країни. Саме кооперативи стали рушійною силою під час переходу німецької енергетики від викопного палива до відновлюваних джерел енергії. Більшість кооперативів створювалися, щоб обладнати будинок сонячними панелями та забезпечити власні потреби в електроенергії, але з’являлись надлишки енергії, які продавали за «зеленим» тарифом.

У Великобританії функціонують близько 5 тисяч енергетичних об’єднань. А в США 750 кооперативів у 46 штатах об’єдналися у найбільшу мережу – Touchstone Energy Cooperatives і забезпечують електроенергією десятки мільйонів американців.

Українські здобутки

Сьогодні до Харківського енергетичного кластера входять 22 інжинірингові компанії, 16 будівельних компаній, 6 виробників обладнання, 4 фінансових та консалтингових установ.

Зусиллями учасників кластеру створено 16 енергоефективних будівель з потужностями 54,6 МВт у геліоенергетиці, 8,2 МВт у теплогенерації, 6,8 МВт у біогазовій генерації. За його участі створено три кооперативи з виробництва електричної енергії з використанням фотовольтаїки: перший – на даху багатоквартирного будинку (потужність 0,26 МВт), другий – на дахах 4-ох приватних будинків (потужність 80 кВт), третій – на дахах 6-ти приватних будинків (потужність 150 кВт).

Станіслав Ігнатьєв, виконавчий директор Інституту сталого розвитку та засновник Харківського енергетичного кластеру

Перевагами участі у кооперативі є можливість продавати 100% генерованої енергії, окупність проекту за 4-4,5 роки (окупність будівництва фізичною особою – 6-8 років), можливість продажу чи передачі в оренду частки в кооперативі, рефінансування проекту після повернення кредиту в банку. 

Оскільки оформлення відбувається на юридичну особу, то процедура підключення до мереж дещо ускладнена. Крім того кооператив сплачує ПДВ на отриманий прибуток. Недовіра мешканців сільських громад до кооперації, низька соціальна активність для ініціювання утворень та відсутність досконалої нормативно-правової бази гальмують появу нових кооперативів.

Завдяки Харківському енергетичному кластеру функціонують енергоефективні громади у селі Веселе Харківського району, селі Гриньки Глобинського району Полтавської області та в смт Криве озеро Миколаївської області.

Населений пункт Веселе використовує тільки відновлювальні джерела енергії. Для цього побудовано дві твердопаливні котельні для опалення школи та клубу, придбано тепловий насос для опалення лікарні, встановлено сонячні батареї для освітлення вулиць. Ще одним проектом в селі Веселому стало будівництво сонячної електростанції на 6 МВт.

В громаді на Полтавщині всі об’єкти соціальної сфери опалюються із використанням місцевої агробіомаси. А на даху дитячого садочка розміщена мережева СЕС, надлишок електричної енергії якої реалізуються за «зеленим» тарифом.

На прикладі Харківського енергетичного кластера ефективність об’єднань громадян, малого та середнього бізнесу стає очевидною, руйнуються стереотипии  щодо участі в об’єднаннях. У розвинутих країнах кластери стали повноцінними учасниками ринку, а в Україні вони можуть прискорити розвиток інноваційних проектів, місцевих громад та зміцнити енергонезалежність України.

За матеріалами IB Centre з Форуму SEFKYIV 2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *